
Лісові пожежі в Андах викликають серйозну деградацію ґрунтів, що ускладнює природне відновлення екосистем і загрожує біорізноманіттю регіону.

Дослідження, проведене Університетом Мігеля Ернандеса в Ельче (UMH) та опубліковане в Іспанському журналі ґрунтознавства, аналізує наслідки лісової пожежі 2018 року на вулкані Пічу-Пічу в Перу. Вчені зібрали зразки ґрунту з висоти 3700 м над рівнем моря, щоб оцінити зміни у фізичних і хімічних характеристиках землі після займання. Виявлено, що втрата органічного вуглецю внаслідок вигорання рослинності та післяпожежної ерозії значно знизила родючість ґрунту. “Перуанські Анди не готові до лісових пожеж”, — наголошує професор UMH Хорхе Матаікс Солера, який понад 30 років вивчає деградацію ґрунтів після пожеж.
Окрім втрати органічної речовини, дослідження підтвердило зменшення вмісту глини, послаблення структури ґрунту та збільшення його водовідштовхувальних властивостей. Піщані вулканічні ґрунти Анд природним чином мають низьку здатність утримувати воду, а пожежі ще більше знижують цю властивість.
Важливим аспектом роботи було дослідження впливу різних видів рослин на стан ґрунтів після пожеж. З’ясувалося, що ділянки, на яких домінує Berberis lutea, зазнали значно більшої деградації, ніж території з Parastrephia quadrangularis. Це пояснюється більшою біомасою Berberis lutea, що сприяє сильнішому вигоранню та втраті поживних речовин. Водночас середземноморські ліси мають механізми природної адаптації до вогню, а молоді вулканічні ґрунти Анд виявилися особливо вразливими.
Екосистема Пічу-Пічу розташована в холодній пустелі, де середньорічна кількість опадів становить лише 385 мм, сконцентрованих упродовж трьох-чотирьох місяців. Ця територія є критично важливою для водопостачання навколишніх регіонів, адже навіть у посушливих умовах підтримує рідкісні ліси Polylepis, які нині перебувають під загрозою зникнення.
У 2024 році супутниковий моніторинг Queimadas зафіксував рекордні 7 037 осередків пожеж у Перу, що свідчить про зростаючу загрозу, пов’язану зі зміною клімату. Підвищення температур і зменшення кількості опадів збільшують ймовірність загорянь, що може спричинити незворотні зміни у цих екосистемах. “Лісові пожежі є природним явищем, але їхня частота та інтенсивність зростають через кліматичну кризу”, — підсумовує Хорхе Матаікс Солера. Розробка ефективних стратегій запобігання пожежам і відновлення ґрунтів є ключем до збереження цих унікальних природних територій.