0
Світові лідери використовують ядерну загрозу як важіль впливу.
У 1000-й день війни в Україні президент Володимир Зеленський скористався дозволом Вашингтона запускати ракети дальнього радіусу дії вглиб Росії.
Того ж дня Росія офіційно оголосила про нову ядерну доктрину, вперше заявивши, що застосує ядерну зброю не лише у відповідь на напад, який загрожує її виживанню, але й у відповідь на будь-який напад, що становить “критичну загрозу” її суверенітету і територіальній цілісності — ситуація, дуже схожа на ту, що відбувається в Курській області, коли балістичні ракети американського виробництва завдали удару по російських арсеналах озброєння, зазначає Девід Сенгер, кореспондент The New York Times з питань Білого дому та національної безпеки.
Також у новій ядерній доктрині Росії вперше було задекларовано право на застосування ядерної зброї проти держави, яка володіє лише звичайними озброєннями — якщо її підтримує ядерна держава. Україна, яку підтримують Сполучені Штати, Велика Британія і Франція — три з п’яти первинних ядерних держав — схоже, була саме тією країною, яку мав на увазі президент Росії Владімір Путін.
Проте, у Вашингтоні реакція на цю подію була майже байдужою. Чиновники відкинули значущість цієї доктрини, назвавши її “порожнім залякуванням” у контексті ядерних загроз.
“Війна в Україні спричинила значні зміни: призвела до величезних людських втрат, зруйнувала мільйони життів, дестабілізувала Європу та загострила ворожнечу між Росією і США. Але вона також привчила Вашингтон і весь світ до відновлення використання ядерної зброї як головної розмінної монети. Тепер імовірність її використання викликає скоріше байдужість, ніж серйозні міжнародні дії, як-от скликання Ради Безпеки ООН”, — пише кореспондент.
Сенгер додає, що для Путіна нова ядерна доктрина є останньою з кількох спроб перетворити найбільший у світі ядерний арсенал на те, чого світ міг би знову боятися, що дасть йому глобальний вплив, якого поки що не може забезпечити його економіка.
“Фактична короткострокова ймовірність застосування Росією ядерної зброї не збільшилася. Довгострокова ймовірність ядерної війни, ймовірно, дещо зросла — тому, що готовність США підтримати удари вглиб Росії посилює ненависть і страх Путіна перед Заходом і, ймовірно, спровокує російську відповідь, яка посилить страх і ненависть Заходу до Росії”, — вважає Метью Банн, професор Гарвардського університету, який відстежує ядерні ризики протягом десятиліть.
