Дослідники експериментально підтвердили механізм, який дозволяє Титану, найбільшому супутнику Сатурна, підтримувати щільну атмосферу, поповнюючи її газами з власних надр.
Вчені з Південно-Західного дослідницького інституту (SwRI) та Інституту науки Карнегі провели лабораторне моделювання умов у кам’янистому ядрі Титана. Експерименти підтвердили, що нагрівання органічних матеріалів до температур 250–500°C при тиску до 10 кілобар призводить до вивільнення азоту й метану — основних складових атмосфери Титана. Ці гази проникають на поверхню через льодові шари та підповерхневий океан, забезпечуючи стабільність атмосфери.
Атмосфера Титана унікальна: вона в півтора раза щільніша за земну, хоча супутник має менші розміри та слабшу гравітацію. Приблизно 95% її складу становить азот, решта 5% — метан, який під дією сонячного світла розпадається протягом 30 мільйонів років. Механізм поповнення метану є критичним для збереження цієї унікальної хімічної рівноваги, що підтримує надзвичайно щільну атмосферу.
Результати дослідження підтверджують теорію, висунуту 2019 року, та спираються на дані місії Кассіні–Гюйгенс, яка досліджувала систему Сатурна протягом 2004–2017 років. Для подальшого вивчення Титана заплановано запуск місії Dragonfly у 2028 році. Її зонд із квадрокоптером досліджуватиме поверхню супутника, щоб уточнити процеси, що підтримують атмосферу, та оцінити можливість існування життя.
