

Нанопластик, частинки якого мають розмір менше 1 мкм, став широко поширеним завдяки своїй здатності до далекого транспортування через атмосферу.

Дослідницька група, очолювана Центром екологічних досліджень ім. Гельмгольца (UFZ), виявила забруднення льодовиків Альп нанопластиком на висоті понад 3 000 м, що свідчить про глобальний характер цього забруднення.
Нанопластик виникає через деградацію макро- та мікропластику в природі під впливом різних факторів, таких як механічне стирання, окислення і біологічне розкладання. Його небезпека полягає в тому, що частинки можуть легко проникати через мембрани, потрапляючи в кровоносну систему, що робить їх особливо небезпечними для здоров’я.
Процес збору зразків для дослідження забруднення нанопластиком на альпійських льодовиках був ускладнений через важкодоступність цих регіонів. Альпіністи зібрали зразки снігу та льоду в 14 місцях на високогірному маршруті з Шамоні (Франція) до Церматту (Швейцарія), дотримуючись суворих заходів, щоб уникнути забруднення зразків. Як пояснив перший автор дослідження Леоні Юркшат, “для дослідників потрапити в ці регіони навряд чи можливо, а часто занадто небезпечно”.
Для аналізу зразків в UFZ використовували мас-спектрометр з високою роздільною здатністю, що дозволив точно визначити наявність та кількість нанопластикових частинок. Виявилось, що найбільша концентрація нанопластику була на п’яти з 14 точок збору, при цьому він зустрічався переважно у вигляді слідів стирання шин та поліетилену.
Дослідники також співпрацювали з колегами з Норвегії, щоб змоделювати шляхи переносу нанопластика через атмосферу. Використовуючи модель дисперсії частинок “Flexpart”, вони змогли визначити, що більшість нанопластикових частинок потрапляє в Альпи з Атлантики, де пластик розпадається на дрібні частинки, що піднімаються в атмосферу. Більше 50% частинок були віднесені до цього джерела.
Для подальшого вивчення забруднення льодовиків нанопластиком, Материч ініціював проект Citizen Science GAPS 2024. Його мета — збір зразків з льодовиків по всьому світу, що дозволить отримати більш точну картину глобального забруднення нанопластиком і його впливу на екосистеми.
Альпійські льодовики на висоті 3000 м забруднені нанопластиком з’явилася спочатку на Цікавості.